Щось про себе.!

Я народилась у Львові. Живу у різних місцях, оскільки мої батьки розлучені. Ненавиджу їздити до батька,у нього є жінка,з якою я особливо не спілкуюсь.Але хто б не був на її місці, я не розумію,як батько міг покинути нас з матір’ю. За це я ненавиділа батька, та з часом це вічуття зникло. Зараз я частіше буваю у батька,але скільки часу б не пройшло, яне зможу розповідати про мої проблеми або особисте життя! Матері я можу розказати,але не все. Вона не любить коли я розповідаю про хлопця,який мені сподобався,не говрячи вже про стосунки з ним!Тому я покладаюсь тільки на себе..ну а в більшості розповідаю свої подрузі,вона вміє підібрати слова ,коли мені погано,вміє підтримати та вислухати. А найбільше що люблю в ній,вона вміє тримати язик за зубами,а це я дуже ціную, також довіру. Їй я повністю довіряю!Саме вона мене переконала довіряти їй,коли я нікому вже не могла щось довірити,саме вона підтримала мене в цей момент!Вона для мене багато коштує, і тільки вона мене розуміє.Щодо хлопців. З недавнього часу я їм не довіряю! Ми підлітки,а вже стільки знаємо про це!
Деякі мої знайомі в такому втрачають голову,а заодно і цноту! А потім розчаровуються, хлопці побавились та кинули..!Можливо ці дівчати «закохались»?
Ми часто спотикаємся у житті. Ми зустрічаєм людей,які нам дуже подобаються,ми відчуваєм до них велику симпатію,але хіба так ми(підлітки) про це говоримо? Ні, ми називаємо це прешим коханням або ж кажемо,що закохались..Можливо,але це до тих пір поки нас не кинуть або ж зроблять боляче! Тільки тоді ми думаємо, тільки тоді ми відкриваєм очі,тільки тоді ми дивимось на ситуацію тверезо.!І то не всі,деякі й далі сліпі й нічого не бачуть!
Звичайно,ми не можемо знати наперід ,що пізніше нам причинять біль!Але ми можемо розумно дивитись на ситуацію! Бути реалістами,коли ми бачимо на власні очі,як брешуть, коли обіцяють та не стримують своїх обіцянок,коли кидають слова на вітер, і не доказують! Наприклад , говорять,що люблять,а потім кидають..без пояснень!Також потрібно бути оптимістами,коли нам погано ,коли причинили біль,кинули. Бути пофігістами,коли іншим на нас пофіг!Тому в різних ситуація,треба діяти по різному.Переконалась!
Я зустріла того,самого..Він і правда для мене багато означає..Та я не забуваю,що в любий момент,він може зробити дуже боляче! Але такі думки лізуть в голову..А якшо, а якшо…
Ви знайдете своє кохання,обовязково! Але якщо ви не впевнені у почуттях — скажіть,якщо знаєте ,що зробити-зробіть..! Час не повернути..! У кожного з нас є помилки,на яких ми вчимось.Але самі вони не виникають! І ми це прекрасно розумієм! Якщо хтось нам зробив біль,як фізичний,як і моральний..Але вони не сильніші за нас!Багато хто думаю що час допомагає..Ні!Час просто проходить мимохідь,а ми цього не помічаємо, і так швидко його втрачаєм! Зробили боляче, встаньте! Покажіть,що ви сильніші,покажіть,що ваші сльози цього не коштують..Покажіть,що ви розумніші! І вас стануть поважати ще більше!
Я хочу дати зрозуміти,якщо ми дівчата це зовсім не означає,що ми слабі і нам можна причиняти біль!