Сьогодні новий день, погода не зімнилась хіба що погіршилась. Ллє дощ,сонця навіть і не видно! Я сиджу дома нудьгую..! Моя подруга кли
че гуляти, вона не дуже любить сидіти дома! Але оскільки там дощ..ніхто з нас не осмілюється виходити на двір,тому ми чекаємо поки ця погодка припиниться!
Вчорашній день був не настільки похмурим! Вчора вверері,коли мене проводили додому,я просто не могла зупинитися й постійно сміялась..Просто з усього що мені казали..мій живіт готовий був лопнути! Ех,круто було..шкода сьогодні такого на строю у мене немає!
Хоча..ша буде*
Новий день.
22 июля 2012 11:52, hrystya:
Не знаю ардіти чи сумувати?
21 июля 2012 12:33, hrystya:
Сьогодні проснулась з усмішкою на лиці..він подзвонив, він вибачився,що не телефонував..Сказав що любить та скучає,і дуже шкодує що ми не погуляли перд його відїздом, так і в правду шкода..
Погода жахлива,як хочеться сонця..а за вікном лиє дощ,хмари затянулись на все небо..сонця навіть не видно..!Жахливе літо,це вже липень..а таке враження нібито після закінчення школи пройшла всьо 2 тижні..Час летить швидко!
І погуляти не можливо..сидіти цілий день вдома,що ж…Хіба що,якщо повезе ,хмари розсіються і сонечко освітлить своїм промінням землю)..
Інколи таке враження, коли ти хочеш нормально погуляти так погода жахлива, а як з дому виходити не хочеться,так вона прекрасна…!
Що робити? Це тільки ранок,а я вже не можу сидіти в закритому приміщенні..! Але іншого виходу немає..
Що ж буду сидіти за компютером,з чашкою чаю і кусочком смачного пирога..!
Де вона,коли так потрібна?
21 июля 2012 12:27, hrystya:
Де вона? Де підтримка?Вона так потрібна,а її не має! Інколи у мене відчуття,що я самотня..інколи так хочеться щоб хтось підтримав,але я сама відштовхую друзів,які намагаються підтримати..Це в мене з дитинства,я ніколи не любила щоб мене жаліла. Не знаю це добре чи погано?Ніхто не розуміє..а в чому причина? чому я не хочу ні з ким говорити?чому відштовхую всіх? так це через нього..
Ми познайомились в неті, він симпатичний- перша моя думка! Перша зустріч наша,він розповів про себе! Нічого не памятаю,я дивилась на його очі,в нього неймовірні очі,а яка усмішка..про таку мріяти тільки..! Милий,хороший …і ще багато чого,а ще він так дивився на мене* ніколи не забуду..Сімя не бідна..Я прийшла з нашої зустрічі замріяна,який він…Він не такий..як..! Йой..я була на сьомому небі від щастя, я заснути не могла..постійна моя усмішка на лиці,я не могла й слова сказати друзям..я просто усміхалась..і дивилась на небо) хех .В мене було враження,нібито я попала в казку..Наступна наша зустріч, він зустрів мене з квітами,маленькі розочки* він запросив в кафе.там дуже красиво,познайомив з друзями, з сестрою та її хлопцем ..він обнімав..а потім……………………….те чого не сподівалась,поцілунок* я не знала,що робити..я просто усміхнулась,він усміхнувся мені у відповідь,потім сильно,прижав до серця..цілий вечір ми просиділи в обнімку..вони багато всьо замовляли і коли принесли рахунок я була здивована,сума не мала.. за все заплатив він та його сестри хлопець..Але він не показував що у нього мільцони грошей,він був скромним..та і є.. потім на фільми ходили,хоча фільми й не дивились)* Ми почали зустрічатись,кожен вечір я приходила ніби з казки,замріяна,закохана..
Пройшовши час він мені повідомляє що летить ненадовго в Грецію. Залишається 3 дні до його відїзду,а від нього ні слуху ні духу…два дні не дзвонить, я дзвоню а він за компютером,він забув..І ось останній день ми амємо йти гуляти.,але він не дуже хочить..ось що роблять з людьми компютерні ігри!
Я була просто шокована..як дівчина,закрилась в кімнаті,розревілась..сьогодні день,як він поїхав! Сьогодні ні разу не подзвонив….
А я сижу і пишу все це! нікому ні слова..тільки найкраща подруга знає,вона підтримала..! Але я постійно думаю про нього,мені все нагадує його..А в думках,а якщо…а якщо…ну може він просто замучений від перельоту..ні ,він забув..ну ясно….Блін що я мелю! Каша в голові,нічого не розумію,але я себе преконую ,що
все добре,що він приїде і все буде добре! Але все менше віриться…надія не покидає..може я просто накручую себе..! Але треба тверезо дивитись на ситуацію, подзвонить,значить не байдужа..та якщо тишина.самі розумієте..! Дивно стільки всьо радила..бути розумною,бути реалісткою..а сама) але я все ж розумію ,що я для нього очерідна дівчинка,яка замріялась..яка на секунду повірила в казку* в принца..в нього!
А знаєте що скажу, казки які нам розказували їх не буває,не буває того принца..В цьому світі потрібно полягатись тільки на себе..і дивитись кому віддаєш своє серце..!
Можливо розвішати табличку,віддам серце в хороші руки!
Що ж це я.. я ще вірю в те що в нас все буде добре..надія помирає остання
Щось про себе.!
21 июля 2012 12:24, hrystya:
Я народилась у Львові. Живу у різних місцях, оскільки мої батьки розлучені. Ненавиджу їздити до батька,у нього є жінка,з якою я особливо не спілкуюсь.Але хто б не був на її місці, я не розумію,як батько міг покинути нас з матір’ю. За це я ненавиділа батька, та з часом це вічуття зникло. Зараз я частіше буваю у батька,але скільки часу б не пройшло, яне зможу розповідати про мої проблеми або особисте життя! Матері я можу розказати,але не все. Вона не любить коли я розповідаю про хлопця,який мені сподобався,не говрячи вже про стосунки з ним!Тому я покладаюсь тільки на себе..ну а в більшості розповідаю свої подрузі,вона вміє підібрати слова ,коли мені погано,вміє підтримати та вислухати. А найбільше що люблю в ній,вона вміє тримати язик за зубами,а це я дуже ціную, також довіру. Їй я повністю довіряю!Саме вона мене переконала довіряти їй,коли я нікому вже не могла щось довірити,саме вона підтримала мене в цей момент!Вона для мене багато коштує, і тільки вона мене розуміє.Щодо хлопців. З недавнього часу я їм не довіряю! Ми підлітки,а вже стільки знаємо про це!
Деякі мої знайомі в такому втрачають голову,а заодно і цноту! А потім розчаровуються, хлопці побавились та кинули..!Можливо ці дівчати «закохались»?
Ми часто спотикаємся у житті. Ми зустрічаєм людей,які нам дуже подобаються,ми відчуваєм до них велику симпатію,але хіба так ми(підлітки) про це говоримо? Ні, ми називаємо це прешим коханням або ж кажемо,що закохались..Можливо,але це до тих пір поки нас не кинуть або ж зроблять боляче! Тільки тоді ми думаємо, тільки тоді ми відкриваєм очі,тільки тоді ми дивимось на ситуацію тверезо.!І то не всі,деякі й далі сліпі й нічого не бачуть!
Звичайно,ми не можемо знати наперід ,що пізніше нам причинять біль!Але ми можемо розумно дивитись на ситуацію! Бути реалістами,коли ми бачимо на власні очі,як брешуть, коли обіцяють та не стримують своїх обіцянок,коли кидають слова на вітер, і не доказують! Наприклад , говорять,що люблять,а потім кидають..без пояснень!Також потрібно бути оптимістами,коли нам погано ,коли причинили біль,кинули. Бути пофігістами,коли іншим на нас пофіг!Тому в різних ситуація,треба діяти по різному.Переконалась!
Я зустріла того,самого..Він і правда для мене багато означає..Та я не забуваю,що в любий момент,він може зробити дуже боляче! Але такі думки лізуть в голову..А якшо, а якшо…
Ви знайдете своє кохання,обовязково! Але якщо ви не впевнені у почуттях — скажіть,якщо знаєте ,що зробити-зробіть..! Час не повернути..! У кожного з нас є помилки,на яких ми вчимось.Але самі вони не виникають! І ми це прекрасно розумієм! Якщо хтось нам зробив біль,як фізичний,як і моральний..Але вони не сильніші за нас!Багато хто думаю що час допомагає..Ні!Час просто проходить мимохідь,а ми цього не помічаємо, і так швидко його втрачаєм! Зробили боляче, встаньте! Покажіть,що ви сильніші,покажіть,що ваші сльози цього не коштують..Покажіть,що ви розумніші! І вас стануть поважати ще більше!
Я хочу дати зрозуміти,якщо ми дівчата це зовсім не означає,що ми слабі і нам можна причиняти біль!
Привет, мир!
21 июля 2012 11:27, hrystya:
Добро пожаловать на Eto-ya.com. Это ваша первая запись. Её можно отредактировать, удалить или сделать видимой только вам, а затем наполняйте свой сайт!
Вы можете создавать свой сайт в виде блога (дневника, журнала — при этом записи располагаются по дате создания — самые новые выше, их можно группировать по рубрикам или назначить им метки), или как совокупность страниц — без отметки даты, или то и другое. Можно вставлять картинки, закачивая их с своего компьютера или добавив тэг изображения и т.д. При помощи плагинов можно расширить возможности сайта, например, встраивать видео, музыку, создать опрос или анкету.
Если у вас уже есть блог где-либо в другом сервисе, вы можете перенести записи из него в ваш блог в Eto-ya.com через «Инструменты» — «Импорт» при помощи файла экспорта или любого файла формата RSS 2.0.
На вашей начальной странице, по умолчанию, отображается несколько последних записей. Если вам нужно, чтобы на начальной странице была постоянная информация, то можно назначить одну из страниц в качестве начальной.
Удачи!